Back
Popular Search ideaЗбірvisionВикладітьvis
View Categories

Выбрана идея

Table of Contents

Определение темы #

Методы оценки идей проекта #

Цели:

  • Определить, какие идеи включить в проект;
  • Выявить наиболее ценные идеи и оценить их потенциальное влияние;
  • Эффективно распределить ресурсы между задачами;

  • Снизить риски за счёт тщательного анализа альтернатив.

Теперь рассмотрим наиболее популярные методы оценки, которые помогают достичь этих целей.

Оценка по критериям влияние и усилия #

Команды могут анализировать идеи, опираясь на два ключевых фактора: влияние (impact) и усилия (effort).

Влияние

Насколько сильно идея влияет на успех проекта.

Усилия

Ресурсы, необходимые для реализации: время, деньги, человеческие ресурсы.

Все идеи можно отнести к одной из четырёх основных категорий:

  • Быстрая победа

    Высокое влияние, низкие усилия. Задачи, которые приносят быстрые результаты при минимальных вложениях.

  • Idea Chosen

    Ставка на крупный успех

    Высокое влияние, высокие усилия. Требуют значительного планирования, но могут привести к существенным результатам.

  • Постепенное улучшение

    Низкое влияние, низкие усилия. Идеи, которые не сильно влияют на результат, но при этом положительно сказываются на проекте.

  • Idea Chosen

    Бесполезные затраты

    Низкое влияние, высокие усилия. Как правило, неоправданные задачи, которые не стоит реализовывать.

Также схема демонстрирует промежуточные позиции, где задачи требуют умеренных усилий и приносят среднее влияние. Команды могут браться за них, если есть свободные ресурсы.

Этот метод помогает быстро определить, какие идеи дают наибольшую отдачу при минимальных затратах.

Голосование #

Демократичный подход к принятию решений лежит в основе метода голосования. Члены команды выбирают и голосуют за идеи, которые они считают наиболее важными и перспективными для реализации.
Такой подход особенно полезен, когда нужно учесть мнения нескольких заинтересованных сторон или экспертов.

Процесс голосования:

  • Ознакомьтесь с предложенными идеями.
  • Выберите и проголосуйте за те, которые считаете наиболее значимыми.

  • Идеи, набравшие наибольшее количество голосов, переходят к дальнейшей разработке.

На картинке показаны различные методы голосования, которые помогают эффективно приоритезировать идеи:

  • Idea Chosen

    Рейтинговое голосование

    Участники ранжируют идеи по степени предпочтения, формируя список приоритетов на основе суммарного рейтинга.

  • Idea Chosen

    Распределение баллов

    Каждому участнику даётся ограниченное количество баллов, которые он может распределить между идеями. Это помогает определить относительную важность каждой идеи.

  • Idea Chosen

    Парное сравнение

    Участники сравнивают идеи попарно, выбирая одну из двух. Повторные сравнения помогают установить общую иерархию приоритетов.

  • Idea Chosen

    Голосование точками

    Каждый участник получает ограниченное количество голосов (точек) и распределяет их между идеями. Идеи, набравшие больше всего точек, получают высший приоритет.

  • Idea Chosen

    Максимальное различие

    Участники выбирают самую и наименее предпочтительную идею, формируя градиент предпочтений, который выявляет наилучшие и наихудшие варианты.

Применение этих методов позволяет объективно оценить и расставить приоритеты для идей.

Карта воздействия #

Команды используют Карта Воздействия, чтобы визуализировать связь между бизнес-целями, действиями и результатами, а также понять, какие факторы влияют на успех проекта.
Метод помогает сфокусироваться на реальных бизнес-потребностях, определить ключевых участников и их действия, а также спрогнозировать, как их поведение повлияет на цели проекта.

Изображение выше демонстрирует следующие шаги для применения метода Карты воздействия:

Picture of “Почему?” — определите цель проекта:

“Почему?” — определите цель проекта:

  • Первый шаг — чётко сформулировать бизнес-цель, которую должен достичь проект.
    Важно ответить на вопрос: «Почему?» - почему эта цель важна для бизнеса, какую проблему она решает и как она будет способствовать успеху?
«ПОЧЕМУ?» - Бизнес-драйверы

Picture of “Кто?” — определите ключевых участников

“Кто?” — определите ключевых участников

  • Далее необходимо определить «Кто?» - ключевых участников, которые могут повлиять на достижение цели. Это могут быть как внешние, так и внутренние заинтересованные стороны, такие как пользователи, клиенты или сотрудники. Каждый участник влияет на проект по-разному, и это влияние необходимо учитывать.
    • Picture of “Как?” — проанализируйте влияние

    “Как?” — проанализируйте влияние

    • Следующий шаг - ответ на вопрос «Как?» . Как поведение или действия участников могут повлиять на достижение бизнес-целей? Важно определить как положительное, так и отрицательное влияние каждого действия на достижение цели. На диаграмме показано, как действия акторов связаны с различными уровнями влияния.
    Picture of “Что?” — определите ожидаемые результаты

    “Что?” — определите ожидаемые результаты

  • Наконец, вам нужно ответить на вопрос «Что?» . - какие результаты или ключевые элементы проекта (например, эпосы, функции или пользовательские истории) будут получены, если цели будут достигнуты. На этом этапе определяются конкретные элементы продукта, необходимые для реализации цели.

    • Ожидаемая денежная ценность (Expected Monetary Value, EMV) #

    Метод Ожидаемая денежная ценность позволяет оценить различные сценарии реализации, применяя вероятности и денежные показатели.
    Этот подход помогает командам оценить потенциальные затраты и выгоды при внедрении идеи, учитывая возможные риски и вероятность их наступления.

    Формула для вычисления Ожидаемой денежной ценности:

    EMV= \textstyle\sum ( P {\scriptscriptstyle 1} × V {\scriptscriptstyle 1})

    Где:

    • P {\scriptscriptstyle 1} вероятность наступления конкретного исхода (от 0 до 1);
    • V {\scriptscriptstyle 1} денежная ценность или прибыль, соответствующая этому исходу.

    Для расчета метода команда умножает вероятность каждого исхода на его денежное значение, а затем суммирует все значения.
    Формула позволяет оценить ожидаемое финансовое влияние идеи с учетом как выгоды, так и рисков.

    • Idea Chosen

      1. Определите решение (узел принятия решения)

      Первый шаг — сформулировать, какой выбор нужно сделать. В примере: "Строить новый завод или реконструировать существующий?"

    • Idea Chosen

      2. Определите сценарии и вероятности (узел вероятности)

      Для каждого варианта решений нужно определить возможные сценарии. Например: Сценарий высокого спроса (вероятность 60%); Сценарий низкого спроса (вероятность 40%).

    • Idea Chosen

      3. Рассчитайте выгоды или убытки по каждому сценарию

      В примере: Новый завод: прибыль $80 млн при высоком спросе или убыток $30 млн при низком. Реконструкция: $70 млн прибыли при высоком спросе и $10 млн — при низком.

    • Idea Chosen

      4. Рассчитайте EMV для каждого варианта

      Идеи с низкой отдачей и большими усилиями. Эти задачи не стоят вложенных средств, и их, как правило, не следует выполнять.

    EMV= \textstyle\sum ( P {\scriptscriptstyle 1} × V {\scriptscriptstyle 1})

    Где:

    • P {\scriptscriptstyle 1} ймовірність настання кожного результату (від 0 до 1);
    • V {\scriptscriptstyle 1} грошова вартість або вигода кожного результату.

    У цьому прикладі EMV для будівництва нового заводу становить $36 млн, а для реконструкції існуючого заводу – $46 млн. 

    • Idea Chosen

      5. Выберите лучший вариант (конец ветки)

      На последнем этапе выбирается решение с наибольшим EMV. В нашем случае: реконструкция выгоднее, так как ее EMV $46 млн превышает EMV нового строительства — $36 млн.

    Метод EMV в сочетании с деревом решений — это мощный инструмент анализа рисков и принятия оптимальных решений в условиях неопределенности.

    Сначала взвешенное кратчайшее задание (Weighted Shortest Job First, WSJF) #

    Команды используют метод WSJF (Weighted Shortest Job First) для приоритезации задач.
    Этот подход оценивает задачи на основе:

    • бизнес-ценности;

    • временной критичности;

    •  потенциала к снижению рисков или созданию новых возможностей.

    Эти показатели сравниваются с размером задачи (Job Size), чтобы сформировать очередь приоритетов для выполнения.

    WSJF формула:

    WSFJ = { Бизнес- \thickspace Ценность \thickspace + \thickspace Критичность \thickspace Времени\thickspace + \thickspace Риски \thickspace или \thickspace Возмовжность \above{1pt} Розмер \thickspace Задачи}

    Где:

    • Бизнес-ценность: Насколько важна задача для бизнеса или пользователей.
    • Критичность времени: Насколько срочно нужно выполнить задачу.
    • Снижение риска или создание возможностей:
      Насколько задача помогает снизить риски или создать новые бизнес-возможности.
    • Размер задачи: Оценка сложности или объёма работы, необходимого для выполнения задачи.

    Шаги по применению метода WSJF:

    1. Определите метрики задачи:

    Оцените каждую задачу или функцию по трем критериям (бизнес-ценность, критичность, снижение риска)
    по шкале от 1 (низко) до 10 (высоко).

    2. Оцените размер задачи (Job Size):

    Оцените трудоемкость или длительность выполнения задачи по аналогичной шкале.
    Чем выше значение — тем больше усилий требует задача.

    3. Рассчитайте приоритет:

    Для каждой задачи используйте формулу:

    Пример для «Функции A»:

    WSJF = {10 + 1 + 1 \above{1pt} 1} = 10 

    Пример для «Функции D»:

    WSJF = {1 + 8 + 10 \above{1pt} 8} = 1,25 

    4. Отсортируйте задачи по приоритету:

    Задачи сортируются по убыванию значения WSJF.
    Чем выше WSJF, тем выше приоритет задачи.

    В примере:

    • Функция A получает наивысший приоритет (12),

    • Функция D — значительно ниже (2.375).

    Преимущества метода WSJF:

    • Помогает сфокусироваться на самых ценных задачах;

    • Позволяет учитывать затраты ресурсов;

    • Используется в Agile и SAFe, особенно при управлении большими портфелями задач;

    • Подходит для быстрого и объективного формирования бэклога.

    Метод RICE (Reach, Impact, Confidence, Effort) #

    Команды используют фреймворк RICE для приоритизации функций или задач по четырём ключевым критериям:

    • Reach (Охваты)

    • Impact (Влияние)

    • Confidence (Уверенность)

    • Effort (Усилия)

    Этот метод помогает сфокусироваться на самых ценных задачах с учётом стоимости их реализации.

    Формула RICE:

    RISE = {Reach (Охваты) \thickspace × \thickspace Impact (Влияние) \thickspace × \thickspace Confidence (Уверенность) \thickspace \above{1pt} Effort (Усилия)}

    Где:

    • Reach (Охваты):Сколько пользователей или сегментов затронет функция или задача?
      Обычно выражается в количестве пользователей за определённый период.
    • Impact (Влияние):Насколько сильно функция повлияет на пользователя или бизнес?
      Оценивается по шкале от 1 (минимальное влияние) до 5 (максимальное влияние).
    • Confidence (Уверенность):Насколько вы уверены в оценках Reach и Impact?
      Выражается в процентах (например, 0.75 = 75%).
    • Effort (Усилия):Сколько ресурсов потребуется для реализации задачи (например, в человеко-месяцах)?
      Чем выше значение — тем больше усилий нужно потратить.

    Оценка RICE помогает менеджерам проектов сосредоточиться на задачах, которые приносят наибольшую пользу при наименьших затратах.

    Шаги по применению метода RICE (по примеру на изображении):

    1. Определите функции или задачи:
    Составьте список функций, которые необходимо оценить. Например:

    • Биометрическая аутентификация
    • Интеграция Stripe Pay
    • Корзина Shopify
    • Панель управления API


    2. Оцініть кожну функцію за 4 критеріями:

    Picture of Охваты (Reach):

    Охваты (Reach):

  • Оцените, на скольких пользователей или заинтересованных лиц повлияет функция.
    На изображении биометрическая аутентификация охватывает 81 пользователя, а API Dashboard — 43.
    • Picture of Влияние (Impact):

    Влияние (Impact):

    • Оцените силу воздействия от 1 до 5.
      Например, у биометрической аутентификации максимальное значение — 5, у интеграции Stripe Pay — 3.
    Picture of Уверенность (Confidence):

    Уверенность (Confidence):

  • Укажите процент уверенности в точности ваших оценок Reach и Impact.
    Биометрическая аутентификация — 75%, Shopify Cart — 50%.
    • Picture of Усиллия (Effort):

    Усиллия (Effort):

    • Оцените, сколько усилий нужно потратить на реализацию (по шкале от 1 до 5).
      Низкое значение — меньше усилий.
      На изображении:

      Биометрическая аутентификация — 2.

      API Dashboard — 3

    3. Рассчитайте оценку RICE:

    • Рассчитайте RICE-оценку для каждой функции:
    RISE = {Охваты (Reach) × Влияние (Impact) × Уверенность (Confidence) \above{1pt} Усилия (Effort)}
    • Пример — Биометрическая аутентификация:
    RISE = {81 × 5 × 0.75 \above{1pt} 2} = 152 
    • Пример — Интеграция Stripe Pay:
    RISE = {70 × 3 × 0.5 \above{1pt} 4} = 35 

    4. Установите приоритет в зависимости от оценки RICE:

    • После подсчета баллов RICE, проранжируйте функции от самого высокого до самого низкого. На картинке биометрическая аутентификация занимает самое высокое место с оценкой RICE 152, что указывает на то, что она должна быть главным приоритетом, за ней следуют интеграция Stripe Pay (35), корзина электронной коммерции Shopify (29) и API Dashboard (14).

    Преимущества метода RICE:

    • Учитывает не только ценность, но и стоимость реализации;

    • Позволяет сравнивать разные типы задач;

    • Помогает принимать объективные решения при ограниченных ресурсах.

    Метод MoSCoW (Must, Should, Could, Won’t) #

    Метод MoSCoW — это подход к приоритизации задач, при котором задачи делятся на четыре категории в зависимости от их значимости для проекта.

    • Must Have (Обязательно):

      Критические задачи, без которых проект не может быть реализован.

    • Should Have (Желательно):

      Важные задачи, которые желательно выполнить, но они не являются критичными.

    • Could Have (Можно реализовать):

      Дополнительные задачи, которые можно выполнить, если есть свободные ресурсы.

    • Won’t Have (Не будет реализовано):

      Задачи, которые не будут включены в текущий цикл разработки.

    Шаг 1: Простой способ распределения задач по методу MoSCoW

    Следующая иллюстрация демонстрирует базовый пример распределения задач без использования буферов. Каждая задача отнесена к одной из четырех категорий:

    • Idea Chosen

      Must Have (Обязательно):

      Занимают не более 60% общего объема работы. Это ключевые задачи для достижения целей проекта.

    • Idea Chosen

      Should Have (Желательно):

      Задачи, которые должны быть выполнены, но не критичны. Как правило, занимают около 20% усилий.

    • Idea Chosen

      Could Have (Можно реализовать):

      Дополнительные задачи, которые можно выполнить при наличии ресурсов. Также примерно 20% усилий.

    • Won’t Have (Не будет реализовано):

      Задачи, которые не включаются в текущий цикл.

    Такой подход позволяет четко распределить время и ресурсы в зависимости от приоритетов — без буферов.

    Шаг 2: Уточнение подхода с учетом буферов

    Следующая схема демонстрирует более сложный рабочий процесс, в котором используются буферы в фазах планирования и исполнения:

    Фаза планирования

    • На этом этапе 60% ресурсов выделяется на задачу «Must Have».

    • Внешние организации или лица, которые предоставляют материалы, оборудование или услуги для проекта.На этом этапе 60% ресурсов выделяется на задачу «Must Have».

    • Внешние организации или лица, которые предоставляют материалы, оборудование или услуги для проекта.

    Фаза исполнения

    • На этапе выполнения первоочередные задачи остаются первоочередными, и без них проект не может быть завершен.

    • Остальные задачи можно выполнить, если позволяют время и ресурсы, используя буфер.

    Этот подход повышает гибкость управления проектом и снижает риски срыва сроков.

    Шаг 3: Пример распределения функционала по MoSCoW

    Ниже приведена матрица распределения функций проекта по категориям метода MoSCoW.

    • Must Have (Обязательно):

      Интеграция мобильного приложения. API для сторонних интеграций. Эти функции критически необходимы для запуска проекта.

    • Should Have (Желательно):

      Настройка профиля пользователя. Важная функция, но её можно отложить, если не хватает времени или ресурсов.

    • Could Have (Можно реализовать):

      Поддержка нескольких языков. Полезное дополнение, которое может быть реализовано при наличии ресурсов.

    • Won’t Have (Не будет реализовано):

      Темная тема интерфейса. Не входит в текущий релиз.

    Этот подход позволяет команде сфокусироваться на самых важных задачах, обеспечивая эффективное распределение усилий и ресурсов в зависимости от приоритетов.

    Используя разные методы оценки и приоритизации, проектные команды принимают обоснованные решения, учитывающие влияние, затраты, риски и долгосрочную ценность.
    Выбор наиболее подходящих методов на основе целей проекта, его специфики и доступных ресурсов — залог успешной реализации.

    miro.com

    Product Backlog Item #

    PBI
    Как выглядит: описание функциональности, задача или улучшение в форме краткой спецификации или user story.
    Состоит из: Features (функциональные возможности), Bug fixes (исправления ошибок), Technical tasks (технические задачи), Research spikes (исследовательские задачи).
    Фокус: ориентация на результат, который получает пользователь или команда.

    Заключение #

    Выбор правильных идей для реализации — краеугольный камень успешного управления проектами, а разнообразные методы оценки — такие как Impact & Effort, Voting, Impact Mapping, EMV, WSJF, RICE и MoSCoW — предоставляют проектным командам мощный инструментарий для принятия взвешенных решений. Каждый метод предлагает уникальный ракурс оценки идей, позволяя балансировать бизнес-эффект, срочность, риск, распределение ресурсов и согласованность со стейкхолдерами.

    Будь то поиск «легких побед» с низкими затратами и высоким эффектом, расчёт финансовых рисков через EMV или приоритизация по охвату и уверенности с помощью RICE, эти фреймворки обеспечивают и стратегическую ясность, и операционную точность. Кроме того, применение структурированных методов приоритизации, таких как WSJF или MoSCoW, гарантирует, что критические задачи получают должный фокус, а менее важные идеи своевременно откладываются или исключаются.

    В конечном счёте продуманное использование этих техник оценки позволяет командам максимизировать ценность, сокращать потери и обеспечивать, чтобы каждое решение ощутимо вносило вклад в успех проекта. Ключ не в использовании всех методов подряд, а в выборе и комбинировании тех, которые лучше всего соответствуют контексту, целям и ограничениям проекта.

    miro.com

    What are your Feelings
    View Categories

    Вибрана ідея

    Table of Contents

    Визначення теми #

    Методи оцінки ідей для проєкту #

    Цілі:

    • Визначити, які ідеї включити до проєкту;
    • Встановити найцінніші ідеї та оцінити їхній потенційний вплив;
    • Ефективно розподілити ресурси між завданнями;
    • Зменшити ризики шляхом ретельного аналізу альтернатив.

    Тепер розглянемо популярні методи оцінки, які допомагають досягти цих цілей.                    

    Оцінка за впливом і зусиллями #

    Команди можуть аналізувати ідеї, ґрунтуючись на двох основних факторах: впливі та зусиллях.  

    Вплив

    Ступінь, у якому ідея впливає на успіх проєкту.

    Зусилля

    Необхідні ресурси, включаючи час, гроші та робочу силу.

    Ідеї поділяються на чотири основні категорії:

    • Швидкі перемоги (Easy Wins)

      Високий вплив, низькі зусилля. Такі завдання дають швидкий результат при мінімальних витратах.

    • Idea Chosen

      Серйозні ставки (Big Bets)

      Високий вплив, високі зусилля. Ці завдання потребують ґрунтовного планування, але можуть принести значні результати.

    • Поступові покращення (Incremental)

      Низький вплив, низькі зусилля. Такі завдання мають позитивний ефект, але не є визначальними для проєкту.

    • Idea Chosen

      Пастка витрат (Money Pit)

      Низький вплив, високі зусилля. Ці завдання рідко приносять користь і зазвичай не виправдовують витрат — їх слід уникати.

    Зображення також демонструє проміжні варіанти — завдання з помірними зусиллями та помірним впливом. Команди можуть працювати над ними за наявності ресурсів. Такий підхід дозволяє швидко визначити ідеї, що приносять найбільшу користь за найменшої вартості.

    Голосування #

    Голосування — це демократичний процес ухвалення рішень, у якому члени команди обирають і голосують за найважливіші та найперспективніші ідеї для реалізації. Такий підхід особливо корисний, коли потрібно врахувати думки багатьох зацікавлених сторін або експертів.

    Процес голосування:

    • Ознайомтесь із запропонованими ідеями.
    • Оберіть та проголосуйте за ті, які вважаєте найважливішими.
    • Ідеї, що отримали найбільше голосів, переходять до подальшої розробки.

    На зображенні показано різні методи голосування, які допомагають ефективно пріоритезувати ідеї:

    • Idea Chosen

      Рейтингове голосування (Ranked Choice Voting)

      Учасники ранжують ідеї за пріоритетністю. Результати формуються на основі накопичених балів.

    • Idea Chosen

      Розподіл балів (Points Allocation)

      Кожен учасник отримує певну кількість балів для розподілу між ідеями, щоб визначити їхню відносну важливість.

    • Idea Chosen

      Парне порівняння (Pairwise Comparison)

      Учасники порівнюють ідеї парами і обирають одну з двох. Повторення таких порівнянь дозволяє визначити загальні пріоритети.

    • Idea Chosen

      Голосування точками (Dot Voting)

      Учасники розподіляють обмежену кількість "точок" (голосів) між ідеями. Ідеї з найбільшою кількістю точок отримують пріоритет.

    • Idea Chosen

      Аналіз MaxDiff (MaxDiff Analysis)

      Учасники визначають найбільш і найменш вподобані ідеї, створюючи градієнт переваг, що вказує на ідеї з високою та низькою цінністю.

    Застосування цих методів дозволяє об’єктивно оцінювати та пріоритезувати ідеї у межах проєкту.

    Карта впливу #

    Команди можуть використовувати Карту Впливу, щоб візуалізувати зв’язок між бізнес-цілями, діями та очікуваними результатами. Така візуалізація допомагає чітко зрозуміти, які фактори впливають на успіх проєкту.

    Цей метод дозволяє:

    • зосередитися на реальних бізнес-потребах;

    • визначити ключових учасників (акторів) і їх дії;

    • передбачити, як їхня поведінка може вплинути на результати проєкту.

    Зображення вище демонструє наступні кроки для застосування методу Карта впливу:                 

    Picture of “Чому?” — визначення мети:

    “Чому?” — визначення мети:

    • Першим кроком є чітке формулювання бізнес-мети , якої проєкт має досягти. Важливо дати відповідь на питання “Чому?” — чому ця мета є важливою для бізнесу, яку проблему вона вирішує і як вона сприятиме досягненню успіху?
    «ЧОМУ?» – Бізнес-драйвери

    Picture of “Хто?” — ідентифікація ключових акторів:

    “Хто?” — ідентифікація ключових акторів:

    • Наступний етап — з’ясувати “Хто?” — хто саме може вплинути на досягнення мети. Це можуть бути як зовнішні, так і внутрішні стейкхолдери: користувачі, клієнти, працівники тощо. Кожен з них впливає на проєкт по-різному, і цей вплив потрібно врахувати.
    Picture of “Як?” — аналіз впливу:

    “Як?” — аналіз впливу:

    • Далі потрібно відповісти на питання “Як?” ,— як поведінка або дії визначених акторів можуть вплинути на досягнення бізнес-цілей? Необхідно ідентифікувати як позитивний, так і негативний вплив кожної дії на реалізацію мети. Схема ілюструє, як дії акторів пов’язані з різними рівнями впливу.
    Picture of “Що?” — визначення результатів:

    “Що?” — визначення результатів:

    • Нарешті, слід відповісти на запитання “Що?” — які результати або ключові елементи проєкту (наприклад, епіки, функціональності чи юзер-сторі) будуть реалізовані у разі досягнення мети. На цьому етапі визначаються конкретні продуктові компоненти, необхідні для досягнення бажаного результату.

    Очікувана грошова вартість (EMV) #

    Метод Очікуваної грошової вартості (EMV) використовується для оцінювання різних сценаріїв реалізації шляхом застосування ймовірностей і грошових оцінок. Такий підхід допомагає командам оцінити потенційні витрати або вигоди від реалізації ідеї, з урахуванням можливих ризиків та ймовірності їх настання.

    Формула для обчислення Очікуваної грошової вартості (EMV):

    EMV= \textstyle\sum ( P {\scriptscriptstyle 1} × V {\scriptscriptstyle 1})

    Де:

    • P {\scriptscriptstyle 1} ймовірність кожного сценарію (від 0 до 1);
    • V {\scriptscriptstyle 1} грошова вартість або вигода кожного результату.

    Щоб обчислити EMV, команди множать ймовірність кожного сценарію на відповідну грошову вартість і підсумовують результати. Ця формула дозволяє оцінити очікуваний фінансовий вплив ідеї, враховуючи як вигоди, так і ризики.

    Команди часто використовують метод EMV у поєднанні з деревом рішень. Це дозволяє візуалізувати варіанти та обрати найкращий шлях дій.

    • Idea Chosen

      1. Визначення рішення (вузол рішення)

      Першим кроком є чітке формулювання рішення, яке потрібно прийняти. Наприклад: “Чи варто будувати новий завод чи оновити існуючий?”.

    • Idea Chosen

      2. Визначення сценаріїв та ймовірностей (вузол ймовірностей)

      Для кожного варіанту рішення визначаються можливі сценарії. Наприклад: “Високий попит” із ймовірністю 60%; “Низький попит” із ймовірністю 40%.

    • Idea Chosen

      3. Розрахунок витрат для кожного сценарію:

      Підраховується потенційний прибуток або збиток для кожного сценарію. Наприклад: Побудова нового заводу → прибуток $80M при високому попиті або збиток $30M при низькому попиті.

    • Idea Chosen

      4. Обчислення EMV (очікувана грошова вартість):

      Ідеї з низьким впливом і великими зусиллями. Ці завдання не варті інвестицій і, як правило, їх не варто реалізовувати.

    EMV= \textstyle\sum ( P {\scriptscriptstyle 1} × V {\scriptscriptstyle 1})

    Де:

    • P {\scriptscriptstyle 1} ймовірність кожного результату (від 0 до 1);
    • V {\scriptscriptstyle 1} грошова вартість або вигода від кожного результату.

    У прикладі:

    • EMV для будівництва нового заводу = $36 М;

    • EMV для реконструкції існуючого заводу = $46 млн;

    • Idea Chosen

      5. Вибір найкращого варіанту (кінець гілки):

      Останній етап — вибір варіанту з найвищим EMV. У цьому випадку реконструкція заводу є більш вигідною, оскільки її EMV ($46 млн) перевищує EMV нового будівництва ($36 млн).

    Метод очікуваної грошової вартості (EMV) у поєднанні з деревом рішень є потужним інструментом для аналізу ризиків та ухвалення оптимальних рішень в умовах невизначеності.

    Спочатку зважена найкоротша робота (WSJF) #

    Команди пріоритезують завдання за методом WSJF (Зважена пріоритетність найкоротшого завдання). Цей підхід оцінює завдання з урахуванням:

    • Бізнес-цінності;

    • Критичності за часом;

    • Можливості зниження ризиків або створення переваг.

    Ці показники порівнюються з розміром завдання, щоб визначити його пріоритет у черзі на виконання.

    WSJF формула:

    WSFJ = { Бізнес- \thickspace Цінність \thickspace + \thickspace Критичність \thickspace часу \thickspace + \thickspace Ризи к \thickspace або \thickspace Можливість \above{1pt} Обсяг \thickspace Роботи}

    Де:

    • Бізнес-цінність: Наскільки завдання важливе для бізнесу або користувачів.
    • Критичність часу: Наскільки терміновим є виконання завдання найближчим часом.
    • Зменшення ризику або створення можливостей:
      Наскільки завдання допомагає зменшити ризики або створює нові можливості.
    • Обсяг роботи: Оцінка складності або обсягу зусиль, необхідних для завершення завдання.
    WSFJ = { B \thickspace V \thickspace + \thickspace T \thickspace C \thickspace + \thickspace R \thickspace or \thickspace O \above{1pt} Job \thickspace Size }

    Where:

    • B V – Business Value: How important the task is to the business or users.
    • T C – Time Criticality: How urgent it is to complete the task soon.
    • R or O – Risk Reduction or Opportunity Enablement: How much the task helps reduce risks or opens new opportunities.
    • Job Size: The estimated complexity or effort required to complete the task.

    Кроки застосування WSJF:

    1. Визначте метрики завдань:

    Оцініть кожну функцію або завдання за шкалою від 1 до 10 за такими критеріями:

    • бізнес-цінність,
    • критичність у часі,
    • зменшення ризику або відкриття нових можливостей.

    1 = низьке значення, 10 = високе значення.

    2. Оцініть розмір завдання:

    Оцініть складність або обсяг завдання на аналогічній шкалі. Чим вищий бал — тим більше часу або зусиль потрібно.

    3. Обчисліть пріоритет (WSJF):

    Для кожного завдання підрахуйте суму значень і поділіть на розмір завдання:

    Приклад — Feature A: 

    WSJF = {10 + 1 + 1 \above{1pt} 1} = 10 

    Приклад — Feature D:

    WSJF = {1 + 8 + 10 \above{1pt} 8} = 1,25 

    4. Визначте порядок виконання:

    Ранжуйте завдання за їхнім WSJF-коефіцієнтом — чим вищий бал, тим вищий пріоритет.
    У прикладі Feature A отримує найвищий пріоритет із балом 12.

    Переваги методу WSJF:

    • Дозволяє зосередитися на завданнях, які приносять найбільшу цінність при найменших витратах часу та ресурсів;
    • Підходить для Agile та SAFe середовищ;
    • Сприяє об’єктивній пріоритезації беклогу продукту.

    Метод RICE (Reach, Impact, Confidence, Effort) #

    Команди використовують фреймворк RICE для пріоритезації функцій або завдань за чотирма ключовими факторами:

    • Reach (Охоплення);

    • Impact (Вплив);

    • Confidence (Упевненість);

    • Effort (Зусилля).

    Цей метод допомагає зосередитися на найцінніших завданнях, враховуючи вартість їх реалізації.

    Формула RICE:

    RISE = {Reach (Охоплення) \thickspace × \thickspace Impact (Вплив) \thickspace × \thickspace Confidence (Упевненість) \thickspace \above{1pt} Effort (Зусилля)}

    Де:

    • Reach (Охоплення): Скільки користувачів або сегментів буде охоплено функцією або завданням?
      Зазвичай це кількість користувачів за певний період.
    • Impact (Вплив): Наскільки сильно функція вплине на користувача або бізнес?
      Оцінюється за шкалою від 1 (мінімальний) до 5 (максимальний вплив).
    • Confidence (Упевненість): Наскільки впевнені ми в точності оцінок Reach і Impact?
      Виражається у відсотках (наприклад, 0.75 = 75%).
    • Effort (Зусилля): Скільки ресурсів потрібно для реалізації (наприклад, у людино-місяцях)?
      Вища оцінка — більші зусилля.

    Оцінка RICE допомагає менеджерам проектів зосередитися на завданнях, які приносять найбільшу користь з найменшими зусиллями.

    Кроки для застосування методу RICE на прикладі на зображенні:

    1. Визначте функції або завдання:

    Складіть перелік функцій, які потрібно оцінити. Наприклад::

    • Біометрична автентифікація;

    • Інтеграція Stripe Pay;

    • Кошик Shopify;

    • Панель керування API.

    2. Оцініть кожну функцію за 4 критеріями:

    Picture of Охоплення (Reach):

    Охоплення (Reach):

    • Оцініть, на скількох користувачів або зацікавлених сторін вплине функція. На зображенні біометрична автентифікація охоплює 81 користувача, тоді як API Dashboard впливає на 43 користувачів.
    Picture of Вплив (Impact):

    Вплив (Impact):

    • Оцініть вплив за шкалою від 1 до 5. У прикладі біометрична автентифікація має максимальну оцінку 5, тоді як інтеграція Stripe Pay має дещо нижчу оцінку 3.
    Picture of Упевненість (Confidence):

    Упевненість (Confidence):

    • Вкажіть відсоток конфіденційності, щоб показати, наскільки ви впевнені в точності ваших оцінок охоплення та впливу. Біометрична автентифікація має 75% конфіденційності, тоді як кошик електронної комерції Shopify - 50%.
    Picture of Зусилля (Effort):

    Зусилля (Effort):

    • Оцініть зусилля, необхідні для реалізації функції за шкалою від 1 до 5. Нижчий бал вказує на менші зусилля. На зображенні біометрична автентифікація має відносно низький показник зусиль - 2, тоді як API Dashboard має вищий показник зусиль - 3.

    3. Розрахуйте RICE оцінку:

    • Розрахуйте RICE-оцінку для кожної функції:
    RISE = {Охоплення (Reach × Вплив (Impact) × Упевненість (Confidence) \above{1pt} Зусилля (Effort)}
    • Наприклад, для біометричної автентифікації розрахунок буде таким:
    RISE = {81 × 5 × 0.75 \above{1pt} 2} = 152 
    • Інтеграція Stripe Pay:
    RISE = {70 × 3 × 0.5 \above{1pt} 4} = 35 

    4. Визначте пріоритетність за значенням RICE:

    • Після підрахунку балів RICE, проранжуйте функції від найвищого до найнижчого. На зображенні біометрична автентифікація посідає найвище місце з оцінкою RICE 152, що вказує на те, що вона має бути головним пріоритетом, за нею йдуть інтеграція Stripe Pay (35), кошик електронної комерції Shopify (29) та API Dashboard (14).

    Переваги методу RICE:

    • Враховує не лише цінність, а й вартість реалізації;
    • Дозволяє порівнювати різні типи завдань;
    • Допомагає ухвалювати об’єктивні рішення при обмежених ресурсах.

    Метод MoSCoW (Must, Should, Could, Won’t) #

    Метод MoSCoW — це підхід до пріоритезації завдань, який класифікує їх на чотири категорії залежно від їхньої важливості для проєкту.

    • Must Have (Обов’язково):

      Критичні завдання, без яких проєкт не може бути реалізований.

    • Should Have (Бажано):

      Важливі завдання, які варто виконати, але вони не є критичними.

    • Could Have (Можна реалізувати):

      Додаткові завдання, які можна виконати за наявності вільних ресурсів.

    • Won’t Have (Не буде реалізовано):

      Завдання, які не будуть включені в поточний цикл.

    Крок 1: Простий розподіл завдань за MoSCoW

    Ілюстрація нижче демонструє базовий приклад розподілу завдань без використання буферів. Кожне завдання розміщено в одну з чотирьох категорій:

    • Idea Chosen

      Must Have (Обов’язково):

      Ці завдання займають не більше ніж 60% загального обсягу роботи. Вони є необхідними для досягнення цілі проєкту.

    • Idea Chosen

      Should Have (Бажано):

      Завдання, які слід виконати, але вони не є критичними. Зазвичай займають приблизно 20% зусиль.

    • Idea Chosen

      Could Have (Можна реалізувати):

      Додаткові завдання, які можуть бути виконані за наявності ресурсів. Також приблизно 20% зусиль.

    • Won’t Have (Не буде реалізовано):

      Завдання, які не входять до поточного циклу.

    Такий підхід дозволяє чітко розподілити час і ресурси відповідно до пріоритетів, без включення буферів.

    Крок 2: Деталізація з урахуванням буферів

    Наступна схема показує складніший робочий процес, в якому використовуються буфери під час фаз планування та виконання:

    Фаза планування

    • На цьому етапі 60% ресурсів виділяється на завдання «Must Have».

    • Зовнішні організації або особи, які надають матеріали, обладнання або послуги для проекту.

    Фаза виконання

    • На етапі виконання першочергові завдання залишаються першочерговими, і без них проект не може бути завершений.

    • Решту завдань можна виконати, якщо дозволяють час і ресурси, використовуючи буфер.

    У прикладі наведено матрицю, в якій функції проєкту розподілені за категоріями MoSCoW.

    Крок 3: Приклад розподілу функціоналу за методом MoSCoW

    Цей підхід покращує гнучкість управління проєктом і зменшує ризики зривів дедлайнів.

    • Must Have (Обов’язково):

      Інтеграція мобільного додатку. API для сторонніх інтеграцій. Ці функції критично необхідні для запуску проєкту.

    • Should Have (Бажано):

      Кастомізація профілю користувача. Важлива функція, але її можна відкласти, якщо не вистачає часу чи ресурсів.

    • Could Have (Можна реалізувати):

      Підтримка декількох мов. Це корисне доповнення, яке може бути реалізовано, якщо залишаться ресурси.

    • Won’t Have (Не буде реалізовано):

      Темна тема інтерфейсу. Не входить у поточний реліз.

    Такий підхід дозволяє команді сконцентруватися на найбільш важливих завданнях, забезпечуючи ефективний розподіл зусиль і ресурсів на основі пріоритетів.

    Застосовуючи різні методи оцінки та визначення пріоритетів, проектні команди приймають обґрунтовані рішення, які враховують вплив, зусилля, ризики та довгострокову цінність. Вибір найбільш підходящих методів на основі специфіки проекту, його цілей та наявних ресурсів є запорукою успіху.

    miro.com

    Product Backlog Item #

    PBI
    Як виглядає: опис функціональності, задача або покращення у вигляді короткої специфікації чи user story.
    Складається з: Features (функціональні можливості), Bug fixes (виправлення помилок), Technical tasks (технічні завдання), Research spikes (дослідницькі задачі).
    Фокус: орієнтація на результат, який отримує користувач або команда.

    Висновок: #

    Вибір правильних ідей для реалізації є наріжним каменем успішного управління проєктами, а різноманітні методи оцінювання — такі як Impact & Effort, Voting, Impact Mapping, EMV, WSJF, RICE і MoSCoW — надають проєктним командам потужний набір інструментів для ухвалення обґрунтованих рішень. Кожен метод пропонує унікальну оптику оцінювання ідей, дозволяючи збалансовувати бізнес-ефект, терміновість, ризики, розподіл ресурсів і узгодженість зі стейкхолдерами.

    Незалежно від того, чи йдеться про виявлення «легких перемог» із низькими зусиллями та високим впливом, розрахунок фінансових ризиків через EMV або пріоритизацію на основі охоплення й упевненості за RICE, ці фреймворки дають як стратегічну ясність, так і операційну точність. Крім того, застосування структурованих підходів до пріоритизації, як-от WSJF або MoSCoW, гарантує, що критичні задачі отримують належну увагу, а менш важливі ідеї своєчасно відкладаються або виключаються.

    Зрештою, продумане використання цих технік оцінювання допомагає командам максимізувати цінність, зменшувати втрати та забезпечувати, щоб кожне рішення суттєво сприяло успіху проєкту. Головне — не користуватися всіма методами одночасно, а обирати й комбінувати ті, що найкраще відповідають контексту, цілям і обмеженням проєкту.

    miro.com

    What are your Feelings

    Powered by BetterDocs

    Leave A Reply

    Your email address will not be published. Required fields are marked *